На пляжах Маріуполя з’явилися риби, які «їдять» пластик. Розповідаємо, як вони допоможуть екології
На узбережжі Маріуполя почали з’являтися скульптури риб, які «їдять» пластик. Таких інсталяцій буде всього п’ять, і всі вони призначатимуться для сортування пластикових відходів. А ще – привчатимуть малечу берегти навколишнє середовище. Розповідаємо, кому і як вдалося реалізувати цей задум.
Привчили сортувати готелі та ОСББ
За різними оцінками – від 0,4% до 0,8% Тихого океану покриває велика сміттєва пляма, левову частку якої становлять пластик і поліетилен. Експерти прогнозують: якщо ситуація не зміниться, до 2050 року пластикові відходи перевищать кількість риби у Світовому океані.
На сьогодні близько 90% пластика в світі не переробляється, проте його виробництво постійно зростає. Як зазначив на своїй сторінці у Фейсбук голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований, Україна вже вичерпала відновлювальні природні ресурси в більшому обсязі, ніж навколишнє середовище може відновити за рік. Тому з 8 серпня ми живемо в так званому екологічному боргу.
“Ресурси нашої планети не безмежні. Забруднюючи воду токсичними речовинами, засмічуючи землі пластиком та хаотично видобуваючи корисні копалини людство наближує Землю до повного виснаження. А це — невтішне майбутнє для всієї цивілізації”.
За словами керівника департаменту з питань екології, енергоменеджменту та охорони праці Маріупольської міськради Ваагна Мнацаканяна, проблема забруднення моря пластиком наразі дуже актуальна. Попри проблему, на державному чи місцевому рівнях дуже рідко та мало говорять про це, а борються з пластиком – ще рідше. В Маріуполі в 2018 році зібралася група ентузіастів, яку дуже хвилює проблема навколишнього середовища. Очолила її Ганна Чебан.Ми розуміли: аби вирішувати глобальні проблеми, треба почати з себе. Тож самі почали сортувати сміття у своїх домівках. Згодом – почали працювати в місті та районі, допомагаючи з сортуванням землякам
Тоді ж і створили громадську організацію “Еко Гурт”, члени й членкині якої змогли реалізувати вже не один проєкт.
За їхньої ініціативи та підтримки Програми розвитку ООН в Маріупольському районі та безпосередньо в місті на території готелів установили баки для сортування сміття.
“Працювали ми більше з приватним бізнесом. Цього року знову подали заявку — і вона пройшла. Тож подібний проєкт і далі активно реалізовуємо”, — продовжує Ганна.
Згодом почали працювати з ОСББ.
“Ми допомогли їм встановити баки для сортування, — каже очільниця громадської організації. — І, головне, донесли їм, що, сортуючи сміття, можна і природі допомогти, і заробити. Адже вторинну сировину викупають. Наразі 96 ОСББ в Маріуполі сортують сміття і отримують за це винагороду – орієнтовно 500 гривень щомісяця”.
Контейнери для сортування пластикових пляшок у МаріуполіАвтор: архів героя
Свои продовжують спецпроєкт “Маленьке будівництво”. Розповідаємо, як жителі сходу через свої ініціативи створюють комфортні умови для розвитку і життя в регіоні. Це невеликі інфраструктурні зміни, які реально реалізувати у вас в громаді.
Згодувати рибам всі пляшки на пляжі
Інсталяції, розміщені на узбережжі, дуже популярні на Кіпрі. Там вони завжди у нагоді, а відпочивальники свідомо йдуть «годувати» металевих тварин. Тож маріупольська активістка перейняла закордонний досвід і вирішила встановити подібні фігури для сміття на місцевих пляжах. Конструкцію у формі риб обрала недарма, адже вона максимально відповідає морській тематиці. Тепер втілює задум в рамках проєкту “Re-Mo-Re”.
“Це освітній проєкт, і основна наша цільова аудиторія – діти. Для кожної риби ми вигадали власну історію про те, звідки і навіщо вона прибула в Маріуполь. Тож, ми наголошуємо на тому, що ці інсталяції розраховані на те, щоб їх «годували» пластиком. І ми віримо, що якщо навчаться сортувати діти, за ними послідують і їхні батьки”, — впевнена Чебан.
Для кожної пластикової риби була вигадана історія
Це перші подібні об’єкти на пляжах міста. “Їстимуть” риби лише пластикові пляшки. Сама конструкція може вмістити до двох тон пресованого пластику. Коли риба буде повністю заповнена, пластик віддадуть на переробку.
“У Маріуполі є кластер переробників відходів вторинної сировини, з якими буде укладено договір на вивезення. Ми розуміємо, що не всі відпочиваючі будуть закидати в металеві конструкції різне сміття, в тому числі і такий, який не підходить для переробки. Тому заготівельники будуть забирати все самостійно і направляти на переробку ліквідний компонент”.
Автор: З архіву Анни
До кінця літа планують встановити п’ять рибок: три – на Піщаному пляжі, одну – на Міському пляжі в районі Судноремонтного заводу, одну – на Лівобережному пляжі. Таким чином розставити інсталяції вирішили через відвідуваність цих локацій.
На реалізацію проєкту команда виграла 500 тисяч гривень за програмою “Громадський бюджет”. Проте витратити їм вдалося менше – 350 тисяч гривень – завдяки тендеру в системі “ProZorro”. Переміг підрядник з Краматорська, який запропонував виконати роботи за найменшу суму.
Новина про вартість однієї риби – 70 тисяч гривень – швидко розлетілася в мережі. Місцеві обурювалися, мовляв, це дуже дорого.
“У нас все було прозоро. Через тендер визначили, хто виготовить інсталяції і за яку суму, — кажуть в організації. – Звичайно, можна було б шукати щось дешевше. Проте далеко не факт, що ми не попрощалися б з об’єктами через місяць-другий. Для нас головне – якість”.
Вже з моменту встановлення інсталяції почали привертати на неї увагу. Спочатку, розповідає Ганна, відпочивальники обходили стороною, а згодом – підходили і питали, для чого встановили риб. А вже через декілька хвилин почали кидати перші пляшки.
Автор: З архіву Анни
“Ми дуже хочемо очистити наше узбережжя від непотребу та заохотити людей до дотримання еко-культури. Дуже приємно, що є багато людей, які розділили з нами думку, що краще лишити пластик в залізній рибі на узбережжі, ніж нагодувати живу у морі. А ще тішить, що наші інсталяції викликають інтерес у дітей”.
Ганна каже, великою проблемою було зібрати голоси підтримки на етапі конкурсу в “Бюджеті участі”.
“Завжди поруч із нами освітяни. Їм, звичайно, набрати необхідну кількість голосів простіше. Адже завжди можна задіяти колектив школи чи садка, пояснити батькам дітей, чому важливо приділити час і проголосувати. А ми у громадському секторі підключали своїх знайомих, спілкувалися в соціальних мережах, розповідали про проєкт всюди, де могли, навіть літніх сусідів водили самі до ЦНАПу, щоб вони могли віддати голос за нас”.
Активістка наголошує, на цьому проєкті вони не зупиняються, і знову подали заявку на “Громадський бюджет”. Хочуть придбати спеціальні контейнери, куди місцеві зможуть привезти небезпечні відходи.