Росія готує аеродроми в Курській області до ударів ATACMS
Курськ готується до ударів по аеродромах. Фото: frontelligence
Після нещодавнього повідомлення ЗМІ про те, що президент Байден схвалив використання Україною американських ракет дальнього радіуса дії для ураження цілей на території Росії, знову спливли розмови про їхній вплив на поле бою і потенційну російську відплату. Аналіз можливих ударів провела група Frontelligence.
Як пояснюється в жовтневому звіті аналітичної групи, у радіусі дії ATACMS у Росії є безліч логістичних і військових об’єктів, включно з аеродромом у Курській області, де базуються літаки ближньої авіації, гелікоптери та БпЛА.
Хоча заяву було зроблено нещодавно, 17 листопада, є підстави вважати, що Росія працює над зміцненням і розширенням аеродрому з початку жовтня. Аналіз Frontelligence, заснований на супутникових знімках, показує, що були побудовані нові укриття для літаків, що збільшило пропускну здатність аеродрому для реактивних літаків:
Аеродром «Халіно» в Курській області. Від нього до Сумської області трохи більш як 115 км. Фото: frontelligence
Зміни добре видно порівнюючи зі знімками тієї самої ділянки аеродрому, зробленими у 2022 році. Ці новозбудовані укріплення забезпечують обмежений захист, здебільшого від осколків і ударної хвилі, з метою мінімізувати шкоду від ракетних ударів або ударів безпілотників у безпосередній близькості від аеродрому.
Курськ — Восточний (аеропорт) розташований за 7 км на схід від центру міста. Фото: frontelligence
Наявність бетонних блоків на будівельному майданчику свідчить про те, що докладаються зусилля щодо зміцнення перекриттів. На супутникових знімках видно, що до наявних конструкцій додано нові бетонні блоки, що забезпечують додатковий шар захисту. Залишається незрозумілим, чи мають намір росіяни додати дах, чи обмежаться зміцненням стін.
Укріплені захисні укриття для літаків. Фото: frontelligence
На жаль, з огляду на те, що дозвіл на здійснення ударів просочився і був публічно оголошений, це, найімовірніше, обмежить потенційні втрати, яких можуть завдати українські сили. Хоча подібні будівельні роботи були відзначені поки що тільки на одному аеродромі. Очікується, що в найближчому майбутньому ця тенденція пошириться і на інші.
Аналітики вважають, що Україна зіткнеться з численними проблемами під час ефективного використання ATACMS, а також Storm Shadow/SCALP, здебільшого через обмежені швидкості залпів і значну кількість перехоплень. Це може знизити ймовірність успішних ударів.
Ракети ATACMS розрізняються за дальністю і типом боєголовки. Одні оснащені унітарними боєголовками, інші — суббоєприпасами. У результаті деякі важкодоступні цілі, наприклад мости, не будуть ефективно знищені ракетами з суббоєприпасами, що обмежує кількість цілей, які може вразити Україна. Не всі варіанти ATACMS можуть досягати цілей на відстані 300 кілометрів або ефективно проникати через укріплену оборону. Крім того, через ризик ракети не можуть бути запущені з передової та повинні вестися з великих відстаней.
«Оріон» — російський середньовисотний військовий БпЛА великої тривалості польоту. Фото: frontelligence
Також існує значна невизначеність щодо того, чи буде Україні дозволено завдавати ударів по російських нафтопереробних заводах або енергетичній інфраструктурі, враховуючи протидію США подібним операціям у минулому. Цілком імовірно, що критично важлива інфраструктура буде виключена з-поміж цілей, по яких Україна має право завдавати удару.
З огляду на потенційний ризик того, що Україна може не отримати подальших поставок ATACMS зі США, їй доведеться проявити мудрість не тільки у виборі цілей, а й у виборі часу. У районах із високою насиченістю ППО може знадобитися кілька пусків ракет для досягнення навіть кількох успішних ударів, чого Україна не може собі дозволити в такій ситуації.
Таким чином, хоча ATACMS, безумовно, забезпечать тактичні переваги на полі бою, очікування мають бути помірними. Навряд чи їхній вплив кардинально змінить перебіг війни або завдасть серйозної шкоди російським або північнокорейським силам у Курську. Навпаки, їхнє застосування, найімовірніше, призведе до поступових тактичних успіхів, а не до негайних або вирішальних оперативних чи стратегічних результатів.
Переможемо цензуру разом!
Як читати «Новини Донбасу» на окупованих територіях